Даруйте дітям свою любов

Скільки уваги  ви приділяєте дитині щодня? хтось скаже, що тільки цим і займається. Але наша увага носить переважно контролюючий характер : не займай, не роби, облиш, прибери тощо. А для дитини увага до неї рівнозначна прояву батьківської любові, підтримці. Діти буквально розквітають від вашої уваги до них. Заради того багато з них готові робити усе навпаки і дратувати батьків непомірною упертістю. Адже за більшістю негативних реакцій стоїть одне: я не відчуваю, що мене люблять.

Навіть подорослішавши, дитина все ще потребує підтвердження того, що її люблять. Батькам же, чим старшими  стають їхні діти, властиво усе частіше помічати їхні проступки.
Знайома ситуація : ви сидите на кухні з подругою. Яку давно не бачили, а ваші діти кожні три хвилини втручаються у розмову, намагаючись негайно розв’язати свої „важливі” проблеми. Коли ж ви просите їх не заважати, то з іншої кімнати незабаром доносяться плач і лемент. Ви кидаєте  усе і йдете розбиратися. При цьому усім зрозуміло. Що всі проблеми діти можуть розв’язати самі, а їхня єдина мета – „відірвати” маму від гості, урвати хоча б шматочок маминої уваги. Але ж повноцінної уваги вони не одержують, ситуація повторюватиметься без кінця.

Ви маєте показати своїм дітям, що любите їх, якщо не завжди можете приділити їм достатньої  уваги. Для батьків любов виражається у турботі ( нагодувати, одягти тощо), а для дитини – це насамперед підтримка. Тому треба частіше говорити дітям про свою любов до них. Дуже важливо тактильний контакт – ніжний дотик. Коли ви обіймаєте дитину, тримаєте її на руках або просто торкаєтесь її плеча, ви краще будь-яких слів говорите про свої почуття. У даній ситуації можна було б порадити мамі обійняти дитину, не вступаючи з нею у діалог. Адже не запитання були важливі для дитини. А бажання ще раз переконатися, що її люблять, про неї  не забули. Переконавшись у тому, що її люблять, дитина сама піде через деякий час, швидко занудьгувавши від „дорослої” розмови.

Потрібно щодня приділяти дітям „неформальну” увагу. На  розмову можна виділити хвилин 15-20 , і краще, якщо це буде час, наприклад, перед сном. Дитина заспокоїться, коли зрозуміє, що в неї можливість розповісти батькам про себе є.